Музичне виховання дошкільнят. 

Однією з основоположних цілей сучасного суспільства є формування особистості, що має розвинену духовність, основи якої закладаються ще в дошкільному віці.

Важливу роль у духовному становленні особистості відіграє музика. “Пізнання світу почуттів неможливе без розуміння й переживання музики, без глибокої духовної потреби слухати музику і діставати насолоду від неї”, - писав В. Сухомлинський. Він же наголошував: “Без музики важко переконати людину, яка вступає в світ, у тому, що людина прекрасна, а це переконання, по суті, є основою емоційної, естетичної, моральної культури”.

Серед предметів естетичного циклу музика найбільше стимулює до творчої діяльності, сприяє формуванню пізнавальних та емоційно – мотиваційних функцій, розвитку творчого мислення, здібностей, комунікативності, а також позитивних якостей характеру: систематичності, працьовитості, наполегливості у досягненні мети. Музика є мовою серця, найніжніших почуттів, світу емоцій людини. Вона дає людині поштовх для внутрішнього переживання і уяви. Це внутрішнє відчуття та переживання викликає бажання передавати музику в дії, міміці, жестах, рухах, співі, грі, створювати нові художні образи.

Музика, особливо співи, поліпшують мову дітей. Співаючи, діти змушені протяжно вимовляти слова, що формує чітку вимову, сприяє правильному засвоєнню слів. Крім того, слова в пісні підпорядковані певному ритму, що також допомагає вимові важких звуків і складів.

Музика – могутнє джерело думки. Без музичного виховання неможливий повноцінний розумовий розвиток дитини. Першоджерелом музики є не тільки навколишній світ, а й сама людина, її духовність, мислення і мова. Музичний образ по-новому розкриває перед людьми особливості предметів і явищ дійсності. Увага дитини немовби зосереджується на предметах і явищах, які в новому світлі відкрила перед нею музика, і її думка малює яскраву картину, а ця картина проситься в слово.

Дитина творить словом, черпаючи в навколишньому світі матеріал для нових уявлень і роздумів.

Тому музичне виховання є могутнім засобом, який сприяє всебічному і гармонійному розвитку особистості.

Розвиток духовності неможливо уявити без відчуття себе частинкою свого народу, його культури. Фольклор – одна з тих складових частин духовної культури, в якій найповніше виявлені її національні елементи, притаманні певному народові риси характеру. Фольклор – доступна для всіх без винятку форма вияву себе, свого світосприймання. Українська музична педагогіка вважає народне музичне мистецтво однією з важливих основ системи музичного виховання і навчання. Через творчість свого народу діти краще розуміють мистецтво інших народів, гостріше сприймають і відчувають загальнолюдське.

Із захопленням діти виконують твори дитячого фольклору : колискові, заклички, забавлянки, скоромовки. Римована мова цих творів пробуджує у дітей образну фантазію, викликає інтерес до звуковидобування, до відтінків мовної інтонації:

Росте морква із землі
Або вирву, або ні.
Раз, два, три.

Ходить квочка коло кілочка,
Водить діток – дрібних квіток,
Діти – квіти, квок!

Оволодіти рідною мовою з її барвистими відтінками допомагають дітям народні ігри. Їх проведення супроводжується вживанням різноманітної лексики, багатої на слова, які діти засвоюють у процесі ознайомлення з довкіллям. А до того ж, гру можна добирати відповідно до теми заняття.

Наприклад, тему “Праця дорослих” доповнять ігри – пісні: “А ми просо сіяли” і “Шевчик”, “Соловейку, сватку, сватку”; до теми “Народні обряди та традиції” лучитимуться “Подоляночка”, “Горобейко” “І рву, і рву горішечки” тощо.

У народних іграх часто зустрічаються слова - синоніми: впала, припала; живі, здорові, які збагачують словник дітей. Різноманітні вигуки: гей-гей, дрібу-дрібу, так-так; пестливі суфікси: голуб’ята, травичка, огірочки, морквиця – надають мові експресивності, емоційності. А який багатий ігровий фольклор на порівняння (личко немов скляночка), образні вирази (діти-квіти, весна красна), епітети (сизокрилая, молоденькая).

Показові для українських народних ігор різноманітні повтори. Деякі точно відтворюють окремі слова і словосполучення протягом усієї гри (“Ой так, ой так, ой так сіють мак”), в інших – у повторі щось змінюється.

Дітям до вподоби сучасні українські пісні, які виходять із джерел народних. Вони співучі, ніжні, глибокі, мелодійні. Серед них пісні нашого земляка Євгена Боднаренка на слова Тамари Коломієць: “Хиталочка – гойдалочка”, “Променята”, “ Співаночка – весняночка”, “Від весни до зими”.

Безцінні надбання предків, що перейшли нам у спадок, – свята і обряди, пов’язані із зустріччю та проводами Нового Року. Це різноманітні щедрівки, колядки. До речі, давньою дитячою колядкою є “Спи, Ісусе, спи”, яку ми співаємо з дітьми на заняттях. Зимові свята супроводжуються водінням кози, ведмедя, рядженням у маски і перевдяганням.

Окрему групу складають веснянки, гаївки (“Ой весна, весна днем красна”, “Вербовая дощечка”), русальні пісні. Присвячувалися вони закінченню весни і початку літа. Їх співали під час так званих “ зелених свят”.

Найбільш широким є жниварський пісенний цикл. Це своєрідний апофеоз землеробської праці селянина – трударя. За своїм походженням він такий же давній, як і праця хлібороба. Це підтверджує подібність жниварських пісень усіх слов’янських народів (пісня-гра “Синичко, синичко”).

Українська народна обрядовість і деякі пісенні мелодії були використані в операх П.Чайковського” “Черевички”, М.Римського – Корсакова “Ніч перед Різдвом”, М.Лисенка “Утоплена, або Русальська ніч”, “Різдвяна ніч”.

Отже, збереження надбань українського - народу, його звичаїв, обрядів, фольклору, зокрема дитячого: колисанок, казок, лічилок - і їх використання в роботі з дітьми привчатиме дітей до української мови, її мелодійності, ритму, співучості і неповторності.

Сценарії свят, тематичних розваг для дошкільнят.

Сценарії новорічних ранків для дитячого садка.

Сценарії тематичних ранків та театралізованих вистав для дошкільнят.

Сценарії весняних свят для ДНЗ

Сценарії літніх свят для ДНЗ

Сценарії осінніх свят для ДНЗ

Сценарії зимових свят для ДНЗ

http://ped-kopilka.com.ua/vospitateljam/prazdniki-v-dou/index.htm

                         КОНСУЛЬТАЦІЯ:

         «ВИКОРИСТАННЯ НАРОДНОЇ КАЗКИ В 

       МУЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ ДОШКІЛЬНИКІВ»

                                        Казка, гра, фантазія –животворне

                                    джерело дитячого   мислення,

                                              благородних почуттів і прагнень».

                                                                                   В. Сухомлинський.

Уже в ранньому віці діти з задоволенням слухають українські народні казки, добре сприймають їх зміст. Якщо ж казку супроводжувати музикою, співом, вона стає ще цікавішою і зрозумілішою для дітей.

Яскраві, доступні мелодії, наближені до народних, органічно зливаються з текстом казки, надають їй особливого колориту, реального звучання. Персонажі оживають, набувають нових рис, утілюючись у чудові музичні образи. Таке гармонійне поєднання музики і казки дає  змогу зробити музичні заняття ще змістовнішими, цікавішими, ефективнішими.

Використання народних казок доцільно використовувати для розвитку вокальних і танцювальних здібностей, естетичного художнього смаку дошкільників, для виявлення у вихованців артистичних нахилів, набуття ними пластичного досвіду тощо. Слід придумати ефективні прийоми, які використовувати під час музичних занять на основі фольклорних матеріалів.

Насамперед необхідно дати дітям можливість послухати музику. Музичний керівник сам виконує музичні композиції або використовує аудіо записи. Під час такого прослуховування дітям демонструються казкові сюжети за допомогою ляльок тощо.

Для участі в таких заняттях слід залучати дорослих або тих дітей, які здатні відтворити музичні характеристики героїв. Такі прослуховування й покази дуже подобаються малятам, тому їх варто повторювати.

Ефективними у використанні стануть фрагменти з опер видатного українського композитора Миколи Лисенка «Пан Коцький», «Коза-Дереза», «Зима й весна».

На музичних заняттях ми вчимо дітей передавати у співі характер музики, творчо сприймати музичний образ. Для цього доцільно використовувати:

• вправи для голосу – українські народні пісні «Іде, іде дід, дід» в обробці  Якова Степового, «Диби, диби», «Козо, козо, вилий воду», «Кіт і мишка» та ін.,
• виконання українських народних пісень: «Танцювали миші», «Унадився журавель», а також пісень на музику Миколи Лисенка « Я лисичка, я сестричка»,  «Коза – дереза».

У танцювально-хореографічній творчості добиватися, щоб діти вміли граціозно, розкуто рухатися в такт мелодії, вчити їх індивідуально відтворювати поданий дорослим зразок танцю, надавати виразності рухам, міміці, жестам, позам, самостійно звертатися до досвіду пластичного руху. На заняттях з елементами хореографії даємо дітям змогу самостійно імітувати казкових персонажів, передавати в рухах їх характери, емоції, почуття. Добре вдається дітям це у таких таночках, як «Танцювали зайчики», «Ведмедик у бору», «Хитра Лиска»,  у вправах на відтворення образних рухів-імітацій « Іде дід,баба, вовк», «Зайчик стрибає», «Коза йде по капусту», «»Біжить лисичка», «Повзе рак-неборак».

Не слід обходити увагою й ігри. На музичних заняттях використовуємо музично-дидактичні ігри «Кого колобок зустрів у лісі?», «У кого голос  тонкий?»,  а також рухливі ігри «Діти і ведмідь», «Зайчик і лисичка», «Вовк та козенята», «Веселі гуси», «Заїнька», «Квочка», «Сірий Кіт», «Ріпка», «Івасик-Телесик», «Кривенька качечка».

На третьому  і четвертому році життя залучаємо дітей до ігор – драматизацій та театралізованих ігор за змістом добре знайомих їм казок.  Зазвичай такі ігри мають відповідний музичний супровід, нескладні атрибути та елементи костюмів ( хусточка, шапочка, хвостик).

На п’ятому році життя знайомимо дітей з чарівними і соціально-побутовими казками, спонукаємо їх до самостійної організації ігор-інсценізацій за змістом добре знайомих казок, під час яких вчимо дотримуватись відповідної інтонації, тембру, сили голосу.

Старші дошкільники вже  вміють самостійно розігрувати сюжети знайомих казок в іграх драматизація та театралізованих іграх. Вони повинні вміти самостійно добирати атрибути,розподіляти ролі тощо.

Українські народні казки – чудові сюжети для постановки мюзиклів, театралізацій. Дітей залучаємо до підготовки і показу різних театралізованих вистав за змістом казок, до виготовлення костюмів, атрибутів, декорацій. Із яким задоволенням старші дошкільнята будуть демонструвати молодшим друзям справжнісіньку виставу! Для постановок доцільно брати популярні серед дітей казки, такі як «Колобок», «Рукавичка», «Пан Коцький», «Коза – дереза», «Кривенька качечка», «Цап та Баран», «Солом′яний бичок», «Курочка ряба», «Лисичка і Журавель». Для показу використовуємо різні види театрів – ляльковий, пальчиковий, тіньовий, настільний. І обов’язково ці вистави супроводжуються музикою.

Батькам і педагогам слід пам’ятати: від раннього розвитку загальних і спеціальних художньо-творчих здібностей дітей багато в чому залежать їхні успіхи у майбутньому.

Під час підготовки до театралізації – репетицій, виготовлення декорацій та костюмів – проводиться велика індивідуальна робота з кожним учасником, дітей слід вчити умінню «входити в образ» і «утримувати» його впродовж усього дійства, формувати у дошкільників бажання до самовираження, пізнання себе як творчої особистості.

Таким чином творчі прояви, творчу уяву можна розкрити в кожній дитині.

Недавні дослідження психологів показали, що заняття дітей музикою і навіть просте прослуховування музичних творів сприяють розвитку дитячого мозку. У той же час інші дослідження показали, що, якщо батьки слухають з дітьми музику, співають пісні або танцюють, це позитивно позначається на взаєминах між ними.

Іншими словами, музика має для дітей безліч переваг. Розглянути їх докладніше виз можете, перейшовши за посиланням

https://childdevelop.com.ua/articles/develop/8582/

https://childdevelop.com.ua/articles/develop/130/

https://childdevelop.com.ua/articles/develop/131/

 У дитини, котра частіше знайомиться з музикою, більш багатші почуття, вони більше відповідають на почуття і переживання інших людей. Краще, швидше і повніше вбирають в себе все нове, як правило добре вчаться в школі.

Багато дітей дуже емоційні.Вони відчувають велику потребу в художніх враженнях, в активному прояві своїх почуттів. Ті , хто зблизька спостерігає життя маленьких дітей,знає з яким натхненням вони співають,танцюють.

Інтерес до музики і музичні здібності виявляються у дітей по- різному. Багато з них з великим зацікавленням слухають музику і співають, інші до музики нібито байдужі.Іноді вважають, що такі діти від природи не музичні, в них немає слуху і розвивати його безперспективно. Така точка зору невірна. У кожної дитини можна розбудити інтерес і любов до музики, розвивати музичний слух та голос. Це підтверджує і життєва практика і наука. Привчати дитину до музики в домашніх умовах потрібно з самого раннього віку. Робити це необхідно різними способами: співати дитині пісні,привчати слухати платівки,музичні записи, дитячі музичні радіо та телепередачі. Якщо є можливість водити дитину на концерти.

Треба дотримуватись того, щоб діти не просто раділи музиці,а вчилися переживати закладенні в цю музику почуття. Треба розмовляти з дитиною, питати в неї:

-яка це музика: весела чи сумна, спокійна чи навпаки зхвильованна, що така музика може розповісти? Що під неї хочеться робити?

Іноді не називаючи твір, пропонувати дитині назвати його. Такі питання викликають інтерес дітей до слухання і розвивають їх творчі здібності.

Розвитку вміння ємоційно переживати музику допомогає також читання казок, оповідань, тому що переданний словесно сюжет і переживання героїв дітям більш доступний.

Діти дуже люблять повторно слухати музику,яка їм сподобалась. Іноді можно загадати загадки: співати мелодію без слів і запитати яка це пісня. Таким чином, потрошку непомітно дитина привчається до музики. Внаслідок такої роботи батьки зрозуміють, те що дітей без слуху немає. Є діти у яких ще не виявляються музичні здібності і треба допомогти їм розвиватися: більше співати,слухати музику,танцювати. Треба створити в сім”ї атмосферу любові до музики, якомога схвалювати потребу дитини проявити себе в музиці.

                             МУЗИКА  В   ЖИТТІ   МАЛЮКІВ.                                  

   У дитини одним із перших формується слуховий аналізатор, тож музика найраніше серед видів мистецтв стає доступною для сприйняття  дитини. Приємні, злагоджені звуки потрібні для гармонійного фізичного та інтелектуального розвитку дитини і у лоні матері, і після народження. Вони сприятливо діють на настрій дитини, викликають у неї відчуття задоволення.

                                      БЛАГОДАТНІ  ЗВУКИ

        Медики стверджують, що нестача у житті сучасних дітей благодатних звуків викликає хвороби. Дзюркіт струмка, шелест листя, щебетання птахів та багато інших звуків, серед яких людина жила впродовж тисячоліть, сьогодні змінилися на гул реактивних літаків, гуркотіння автомобілів та побутової  техніки. Дитина частіше чує постріли, лайливі слова, зойки жаху з  телевізору, ніж ніжний спів матері. Прикро, але батьки зазвичай не надають цьому значення, вони просто не знають, що благодатні звуки природи та музики мають величезний вплив на організм на фізіологічному рівні.

        Доведено, що музика може заспокоювати чи збуджувати нервову систему, прискорювати  чи  уповільнювати роботу серця та дихання, підвищувати артеріальний тиск, регулювати температуру тіла, активізувати імунітет, стимулювати вироблення гормонів, що блокують стрес.

                                      ДОМАШНІ  МУЗИЧНІ  ЗАНЯТТЯ

        Батькам слід знати, що музичні здібності у дитини можуть виявлятися дуже рано, проте, якщо ви не помічаєте особливих їхніх проявів – однозначні висновки про їх відсутність теж не варто робити. Лише систематична турбота батьків про прилучення дитини до музики зможуть закласти в ній «ядро» музичності. Для цього батькам потрібно набратися терпіння. Раджу приділяти музичному розвитку дитини хоча б 3 – 5 хвилин на день, і результат не забариться .

        Нагадаю про те, що найважливіше завдання для дорослих -  навчити дитину уважно слухати музику. Окрім того, потрібно дбати й про розвиток у дитини співочих навичок, уміння ритмічно рухатися під музику. Більшість батьків не мають музичної освіти, та це й не обов’язково. Достатньо вміти чисто співати, правильно інтонувати мелодії, виразно виконувати танцювальні рухи. Вдома можна повторювати репертуар, з яким дитину ознайомлюють у дитячому садку. Крім того, на домашніх музичних заняттях є можливість ознайомлювати дітей з новими музичними творами, які знають батьки . Але  потрібно зважити на те, що ці твори мають бути зрозумілими дітям.

  Дитина дуже емоційно реагує на голос і рухи своїх батьків, із задоволенням наслідує їх. Збагатити уяву дитини про звукову палітру музики допоможуть також  різноманітні музичні інструменти (наприклад, бубон, барабан, трикутник). З часом батьки зможуть укомплектувати оригінальний домашній оркестр із простих музичних інструментів, влаштовувати імпровізований виступ такого оркестру перед гостями та родичами, або навіть залучати і їх до спільного музикування. Така творчість принесе неабияке задоволення насамперед  дитині.

Усі  батьки   хочуть   угледіти у своїй дитині хоча б маленький паросток майбутньої талановитої особистості . Крім того, усі хочуть бачити свою дитину доброю, чуйною, такою, що розуміє і цінує красу навколишнього світу. Ці чудові людські риси можна виховати за допомогою мистецтва. Тож раджу батькам не втрачати дорогоцінного часу і почати сіяти зернини творчості у своїх дітях уже з раннього віку .

З музикою робити це -  суцільне задоволення ! 

 Георгій Гац, Любов Добринюк

Музика – це вид мистецтва, що має великий вплив на сферу почуттів та переживань. Дитячий вік – надзвичайно сприятливий для емоційного впливу. Через те так вільно музика може вести за собою чутливі дитячі душі, і водночас може відігравати велику роль у розвитку дітей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема впливу музики на формування духовної культури особистості розглядалась у психолого-педагогічних дослідженнях Л. Виготського, А. Готедінера, Б. Тєплова. В. Бехтєрєв підкреслював важливість музичного виховання з раннього дитинства, з метою формування гармонійно розвиненої особистості.

В роботах В. Шацької, Д. Кабалевського, Н. Ветлугіної, А. Канеман, А. Хрипкової музика розглядається як механізм зв’язку моральних та естетичних впливів. Про актуальність даної теми свідчить значна кількість дисертаційних досліджень (О. Аліксійчук, Л. Москальова, О. Сапожнік, Т. Потапчук, В. Салко та ін.), де розглядаються особливості навчання та виховання дітей за допомогою музичного мистецтва.

У сучасних нормативних документах, а саме в Законі України «Про дошкільну освіту», «Державній базовій програмі розвитку дитини дошкільного віку», «Концепції розвитку дошкільної освіти» визначено, що загальною метою виховання дітей дошкільного віку є всебічний розвиток дитини. Тому у програмі дошкільного виховання «Базовий компонент дошкільної освіти», у змістовній лінії «Світ мистецтва» вагоме місце посідає ставлення дітей до реального світу та музики [6, с. 24]. Розвиток дошкільника, становлення його як особистості – неабияка проблема для дошкільної освіти. Одним із шляхів реалізації цієї мети є залучення дітей у процес музичного виховання, яке справляє великий вплив на розвиток дитини завдяки інтеграції складових виховання.

Серед багатьох видів мистецтва музика посідає особливе місце в усій системі формування всебічно та гармонійно розвиненої особистості. Доведено, що музика впливає на інтелект дитини, на фізіологічні процеси і здатна прискорити чи уповільнити темп дихання, серцебиття, заспокоїти або розхвилювати дитину.

В наш час, дитячі садки приділяють більше уваги підготовці дітей до школи. Актуальними стали інтерактивні методи навчання – раннє читання, вивчення іноземної мови, розв’язання логічних завдань, знайомство з комп’ютером [6, с. 23]. Ознайомлення дітей з мистецтвом відійшло на другий план.

Кожен сучасний педагог знає, що музика впливає на музично-естетичну сферу, та пророль музики у психічному й інтелектуальному розвитку дитини навряд чи почуєш. Музика – це феноменальне явище, яке дає педагогам великі можливості для того, щоб навчати дітей основ наук. Встановлено: ритм і висота музичного звука впливають на роботу лівої півкулі, а тембр і мелодія – на роботу правої.

У дітей права півкуля мозку розвивається швидше, ніж ліва, тому більше впливає на розвиток психічних процесів. Система дошкільного навчання не завжди враховує ціособливості і орієнтована на сприйняття лівою півкулею, що призводить до надмірного стимулювання її функцій, які дітям ще не властиві, й водночас гальмуються функції правої півкулі [4, с. 4].

Проте цю проблему можна вирішити використовуючи музику в різноманітній діяльності дітей дошкільного віку, адже музичний фон, музичні ігри та вправи стимулюють роботу обох півкуль головного мозку водночас.

Музика відіграє вагоме значення у життєдіяльності дітей (див. таблицю).

Слід зазначити, що музичний матеріал повинен логічно вписуватись в процес навчання. Музичні ігри та вправи слід впроваджувати послідовно, спираючись на набуті навички дітей. Музичні методи потрібно використовувати протягом заняття своєчасно, враховуючи періоди найбільшої уваги у дітей і періоди її спаду. Кількість супровідного музичного матеріалу на занятті має бути оптимальною.

Музика є потужним засобом виховання та розвитку дітей. «Велич мистецтва, мабуть, найяскравіше виявляється в музиці», - писав Й. В. Гете. Те, що музика допомагає розвиватись і розвивати в собі людину, особистість, не потребує особливих доказів, про це переконливо свідчать праці видатних педагогів і музикантів [1, с. 55].

У світовій педагогіці є декілька відомих концепцій музичного виховання дітей, які можуть стати основою для розробки різних програм і методик. Те, як легко і невимушено заохотити дітей до знайомства зі світом музики, вперше було описано у педагогічній системі Марії Монтессорі (див. таблицю).

На думку марії Монтессорі, онією з обов’язкових складових цілісного гармонійного розвитку дітей є музичне виховання. Воно відповідає загальним принципам її педагогічної системи (свобода вибору, контроль помилок, різновікові групи, самостійність дій дітей, відсутність мотиву змагання та ін.). Для виконання завдань музичного виховання педагогіка музичного виховання Марії Монтессорі пропонує спеціальні розвивальні заняття, а також різноманітні музичні матеріали, які інтегровані в середовище і завжди доступні дітям.

Метод музичного виховання Марії Монтессорі складається з:

 «уроки тиші»;

 розвиток відчття ритму;

 розвиток слуху за допомогою дидактичних сенсорних Монтессорі-матеріалів;

створення музики і гра на музичних інструментах;

 вокальний розвиток;

 вивчення нотної грамоти [3, с. 4].

Не менш поширеною є концепція музичного виховання Карла Орфа, відомого німецького композитора (див. табл. 2). К. Орф розробив систему дитячого музичного виховання, максимально наближену до можливостей та інтересів звичайної дитини. Її ключові позиції актуальні сьогодні, це:

 ставлення до дитини як до самостійної особистості, поважати її та приймати будь- які її індивідуальні вияви;

 створення на занятті атмосфери гри; дотримання принципу «Для дитини, а не над нею».

Елементарне музикування з інструментами К. Орфа як одна з найцікавіших форм музичної діяльності дошкільників практикується в ДНЗ. Захоплення дітей таким музикуванням, їх бажання грати та співати є настільки сильним, що вони не помічають тієї навчальної роботи, яка проводиться з ними в процесі музикування.

Система музичного виховання швейцарського педагога та композитора Еміля Жак- Далькроза спрямована на розвиток у дітей відчуття ритму та моторних здібностей (див. табл 2.).

На думку Еміля Жак-Далькроза, музично-ритмічне виховання дає змогу:

 виховувати в дітях творчих, фізично і емоційно сильних особистостей;

 розвивати у дітей внутрішньо-чуттєвий світ;

 формувати їхні морально-ціннісні переживання;

 спонукати їх до вктивної пізнавальної діяльності;

 закладати в дітях основу їхньої життєвої сили [2, с. 7].

На заняттях з дітьми дошкільного віку особливо цінним є руховий аспект навчання. За допомогою рухів діти удосконалюють моторику свого тіла, покращують власну координацію у просторі.

 Аналіз наукових досліджень та досвід видатних педагогів свідчать, що любов до музики, прищеплена в дитинстві, може стати основою подальших досягнень та успіхів дитини. Включення музики в освітній процес ЗДО відкриває широкий шлях до інтенсивного розвитку сенсорних здібностей, чуттєвого сприйняття, створює надійну основу для становлення й подальшого розвитку всіх пізнавальних процесів, вдалого поєднання в них емоційного і раціонального, може стати частиною духовного життя людини у майбутньому.

Процес гармонійного розвитку дітей обов’язково повинен включати музичний елемент, оскільки кожну мить дітей оточує різноманітний світ звуків, а найкращим провідником у цей світ для них є музика.