Читайте більше за посиланням      https://www.facebook.com/photo/?fbid=685668686920684&set=a.294419046045652 

       Шановні батьки!

В нашій країні реєструють випадки кору – небезпечного вірусного захворювання, яке поширюється надзвичайно стрімко та може мати серйозні наслідки для здоров’я.

Більше читайте за посиланням:   https://docs.google.com/document/d/16f1mSqglApTk7NvulQuZA5dASZL2U1Lf/edit?usp=sharing&ouid=104686563519894129883&rtpof=true&sd=true

          Читайте за посиланням     :  https://docs.google.com/document/d/1zizZ59bTeZvEAyAGoGyziizO4uTHcvrX/edit?usp=sharing&ouid=104686563519894129883&rtpof=true&sd=true    

      Захворювання викликається дифтерійною паличкою Лефлера. Дифтерією частіше всього хворіють діти у віці від 1 до 5 років, але можуть захворіти новонароджені і діти більш старшого віку. Зараження дифтерією відбувається від хворого повітряно-капельним шляхом, при тісному контакті з ним через предмети побуту (ложка,чашка, білизна , іграшки і т.д.)  

       Вхідними воротами інфекції є слизова оболонка ротової порожнини, носа та дихальних шляхів. Інкубаційний період 2-10 днів. В залежності  від ураженого органу розрізняють дифтерію носа, ротової порожнини, гортані, рідше очей, полових органів і ще рідше дифтерію пупка і шкіри.

Дифтерія носа. Частіше всього зустрічається у грудних дітей. Як звично спостерігаються гнійні виділення з домішками крові, дитина сопе, погано їсть.

Своєчасно не виявлена дифтерія носа може розповсюдитись на ротову порожнину і гортань.

Дифтерія ротової порожнини. Хвороба починається з поганого самопочуття, підвищення температури, головного болю, втратою аппетиту. Через декілька годин з»являється біль у горлі, спостерігаються набряки, почервоніння, потім утворюються невеликі сіруваті нальоти.

Відмічається збільшення і хворобливість підчелюсних і ньобних лімфатичних вузлів. Нальоти щільно сидять на основі.

Лікування - протидифтерійною сироваткою.

Профілактика - активна імунація всім дітям з 5-6 місяців.

  ЗАХИСТІТЬ СЕБЕ: ХОЛЕРА

https://phc.org.ua/news/zakhistit-sebe-kholera?fbclid=IwAR3_6tfAptAm96Kst8TRW8yT86u2lgqSCGyCkhedE03jLvBNLQpPd2kKll0

Гострі кишкові інфекції – актуальна проблема сьогодення

Гострі кишкові інфекції (ГКІ) у дітей залишаються однією з найсерйозніших проблем сучасної інфектології [2, 4, 7, 10, 14, 15, 17]. На сьогодні в структурі інфекційних захворювань вони поступаються лише гострим респіраторним вірусним інфекціям. Рівень захворюваності ГКІ в дітей у 2,5-3 рази вищий, ніж у дорослих, при цьому половина зареєстрованих випадків захворювань припадає на дітей раннього віку (до 3 років) -  https://d-l.com.ua/ua-issue-article-212

         Не займайтесь самолікуванням і не лікуйтесь самі!

СУВОРО ДОТРИМУЙТЕСЬ ПРАВИЛ ЗАГАЛЬНОЇ ТА ОСОБИСТОЇ ГІГІЄНИ

цим ви захистите себе і оточуючих від гострих кишкових інфекційних захворювань.

              Дикорослі гриби – це небезпечно 

Гриби – це одне з найцікавіших явищ природи, цінний харчовий продукт. Однак серед грибів багато таких, що можуть викликати сильні отруєння, а іноді й смерть. Отруєння організму викликають токсини, алкалоїди та сполучення важких металів, які містяться у грибах. Тим більше, що в багатьох місцевостях Дніпропетровщини навіть їстівні гриби через промислове забруднення акумулюють ззовні в собі весь цей непотріб і стають отруйними.

Основна причина отруєнь людей – збирання та вживання невідомих грибів, а також елементарна безпечність.

Порада: не збирайте і не вживайте дикорослі гриби, не давайте їх дітям.

Токсикологи попереджають: для дітей будь-який їстівний гриб може стати смертельно отруйним. Захисні системи малюка не мають необхідних засобів, щоб забезпечити безпеку організму при масовій «грибній агресії». Дитячі отруєння грибами завжди протікають дуже важко. Легких випадків не буває, тому звертаємось до батьків і дорослих:

ЗАПАМЯТАЙТЕ!

• Гриби завжди приховують для дитини загрозу неочікуваних і тяжких наслідків.
• Пластинчаті гриби (особливо сироїжки та інші) викликають особливо тяжкі отруєння.
• Зовсім виключіть гриби із раціону дошкільнят.
• Отруєння грибами ніколи не проходить само; не ждіть, що процес зійде нанівець, не лікуйте дитину самі, а невідкладно викликайте лікаря і не відмовляйтесь від госпіталізації.

Якщо ви все ж таки вирішили збирати гриби, дотримуйтесь таких порад:

• не збирайте невідомі гриби, а також червиві, перезрілі, що викликають сумнів;
• зібрані гриби ще раз ретельно перевірте: якщо гриб викликає хоч найменший сумнів або старий – краще його позбутися;
• якщо на галявині серед їстівних грибів росте бліда поганка – не збирайте тут гриби: спори поганок отруйні, вони можуть переноситися вітром на інші гриби;  гриби підлягають кулінарній обробці в день збирання, інакше в них утворюється отрута; при обробці кип’ятіть  гриби 7-10 хвилин у воді, після чого відвар злийте, лише тоді гриби можна варити або смажити;
• не використовуйте народні методи визначення придатності грибів (потемніння цибулі, почорніння срібної ложки), бо вони не ефективні;
• готові страви з грибів необхідно зберігати на холоді, бажано не більше 24 годин в емальованому посуді;
• якщо після вживання дикорослих грибів у вас з′являються: головний біль, запаморочення, загальна слабість, спрага, нудота, блювота, пронос із кров′ю, що супроводжується болем у животі, негайно звертайтесь до лікаря.

Отруєння грибами дуже важко піддається лікуванню. Багато залежить від своєчасного надання кваліфікованої допомоги потерпілому.

Щоб бути спокійним за себе і за свою родину, краще купуйте сертифіковані гриби в магазині або зовсім виключіть їх із раціону харчування.

Не збирайте і не вживайте в їжу дикорослі гриби, бо це дуже небезпечно для вашого здоров′я.

 Читайте за посиланням: "Небезпечний кошик"   https://docs.google.com/document/d/1WQPKBX8kHuRsopFDFyjMP0j-2CC_XSJg/editusp=sharing&ouid=104686563519894129883&rtpof=true&sd=true

Ротавіруси є найбільш поширеною причиною важких діарейних захворювань у дітей молодшого віку в усьому світі.

За останні 10 місяців цього року в Україні було зареєстровано 8 869 випадків ротавірусного ентериту. Для порівняння, за такий самий період минулого року було зареєстровано 12 533 випадки.

Ротавірусна інфекція (ротавірусний ентерит) — хвороба вірусного походження, що є найчастішою причиною тяжкої діареї, нерідко смертельної, особливо у немовлят і маленьких дітей.

Майже кожна дитина у світі до досягнення 5-річного віку заражається ротавірусом принаймні один раз. Однак з кожним наступним зараженням імунітет посилюється.

Шляхи передавання

Джерелом ротавірусу є людина. Інфікування відбувається найчастіше фекально-оральним шляхом як безпосередньо, так і під час контакту з поверхнями і предметами, що могли бути забруднені: іграшками, підлогою, меблями, одягом тощо, а також під час їжі.

Найбільше частинок вірусу міститься у фекаліях інфікованих осіб у період з двох днів до початку діареї та до десяти днів після зникнення симптомів захворювання.

Також вірус передається аерогенним шляхом, унаслідок тісного контакту з інфікованою людиною.

Симптоми

Після зараження вірусом інкубаційний період триває близько двох днів. Симптоми часто починаються із блювання. Потім настає часта діарея, що триває протягом чотирьох-восьми днів. Також характерна субфебрильна температура.

Відсоток симптоматичного поширення інфекції є найбільшим у дітей віком до двох років і поступово зменшується до 45-річного віку.

Найважчі симптоми зазвичай виникають у дітей від шести місяців до двох років, літніх людей і осіб із послабленим імунітетом.

Лікування

Лікування гострої ротавірусної інфекції є неспецифічним і передбачає насамперед боротьбу із зневодненням. За умови належного лікування та фахового нагляду прогноз для життя позитивний.

Профілактика

Основними методами профілактики ротавірусної інфекції є вакцинація та дотримання правил особистої гігієни. Вакцина захищає від ротавірусних гастроентеритів і розвитку тяжких форм захворювання.

Для забезпечення раннього захисту від інфекції достатньо дві дози. Перша доза може бути призначена дитині на 6 тижні життя. Інтервал між застосуванням першої і другої доз має бути не менше 4-х тижнів. Курс вакцинації слід завершити до досягнення дитиною віку 24 тижні.

Вакцину для профілактики ротавірусної інфекції випускають у формі суспензії для перорального застосування. Особливих застережень для щеплення від ротавірусної інфекції немає. Вакцину проти цієї інфекції можна поєднувати із іншими вакцинами, що включені до Календаря щеплень.

В Україні щеплення проти ротавірусної інфекції відносять до рекомендованих. Тобто вакцинуватися можна власним коштом.

Сонячний удар та його симптоми

Сонячний удар — ураження центральної нервової системи, що виникає внаслідок тривалого перегріву дитини під прямим сонячним промінем.

Що призводить до сонячного удару?

До сонячного удару у дітей, поряд з підвищеною температурою навколишнього середовища й дією прямих сонячних променів призводять висока вологість, безвітряна погода, не відповідний погоді одяг дитини ,порушення механізмів терморегуляції, особливо у дітей раннього віку, недостатній або неправильний питний режим в умовах спеки , різні захворювання центральної нервової системи.

Симптоми сонячного удару у дітей

Сонячний удар у дітей проявляється, зазвичай, через 6-8 годин після перебування на сонці, але можливо і раніше. Виникає млявість, нездужання, почервоніння обличчя, нудота, блювота, головний біль, прискорене серцебиття, задишка, потемніння в очах, підвищення температури тіла.

Далі можуть приєднатися галюцинації, марення, порушення ритму серця (прискорена або уповільнена частота серцевих скорочень). Якщо причини перегріву не усунені, настає втрата свідомості, що супроводжується блідістю і синюшністю шкіри. Шкіра стає холодною на дотик, покривається липким потом. Виникає загроза для життя дитини.

У немовлят , в порівнянні з дітьми старшого віку, і менш тривале перебування на сонці може викликати сонячний удар. При цьому раптово з’являються прогресуюча сонливість або млявість, дитина вередує, плаче, відмовляється від їжі, температура тіла підвищується до 39 ° С або 40 ° С, приєднуються нудота, блювота, іноді пронос. Через кілька годин можуть початися судоми, виникає втрата свідомості, аж до коми.

Перша допомога

Дитині з ознаками сонячного удару необхідно негайно викликати швидку допомогу!

• Перенесіть дитину в затінок або в прохолодне місце.
• Покладіть набік, голову також поверніть набік для профілактики заковтування блювотних мас при виникненні блювання.
• Розстебніть одяг або роздягніть дитину.
• Якщо малюк у свідомості, давайте йому пити маленькими ковтками охолоджену кип’ячену воду або чай з пляшечки, з ложечки або з чашки.
• При високій температурі тіла оберніть голову дитини мокрим рушником, пелюшкою, обдувайте або обмахуйте його, протріть тіло м’якою губкою, змоченою прохолодною водою, особливо там, де судини знаходяться найближче до шкіри (шия, пахви, ліктьові згини, пахові області, підколінні ямки) або оберніть вологим простирадлом.
• Температура води для обтирань повинна бути трохи вище кімнатної, але ні в якому разі не холодною. Холодна вода може викликати рефлекторний спазм судин, що ще більше погіршить стан дитини. Різкий перехід від спекотного сонця до холодної води створює для організму стресову ситуацію. Жарознижуючі засоби у цій ситуації не ефективні. Парацетамол, ібупрофен, але не ацетилсаліцилову кислоту можна використовувати в якості знеболюючих в межах вікової дози.
• Якщо лікарем швидкої допомоги прийнято рішення залишити дитину в домашніх умовах, то малюкові призначають рясне пиття: вода, чай, морс, кисіль, на вечерю — щось з кисломолочних продуктів, наприклад, кефір. На другий день можна годувати дитину молочно-рослинною їжею. Через 2-3 дні після одужання дитині знову можна дозволити прогулянки.

Як уникнути сонячного опіку і сонячного удару?

Виходячи на вулицю в спекотний літній день, обов’язково надягайте малюкові світлу панамку і легкий одяг з натуральних тканин. Утримуйтися від перебування в жарку пору доби під прямими сонячним променями з дітьми молодше одного року.

Пам’ятайте, що діти зі світлою шкірою мають більше шансів отримати сонячні опіки шкіри та очей, ніж смугляві. Уникайте перебування на сонці в жарку пору року в період з 10 до 15 години. Навіть у хмарні дні ультрафіолетові промені сонця потрапляють на оголену шкіру і можуть пошкодити її.

Чого робити не можна при сонячному опіку  та сонячному ударі

Не змащуйте постраждалі від сонячного опіку ділянки шкіри спиртововмісними засобами, оскільки вони додатково ушкоджують шкіру і ускладнюють загоєння. Не застосовуйте на постраждалих частинах тіла речовин на жировій основі (вазелін або інші густі мазі, а також різні олії : обліпихова, соняшникова і т.д.), оскільки вони ускладнюють виділення тепла, поту і відповідно, ускладнюють загоєння опіку.

Не застосовуйте для лікування сонячного опіку у дітей спреї та мазі, що містять бензокаїн (анестезин), який може викликати роздратування і алергічну реакцію на шкірі дитини. Не кладіть лід або воду з льодом.

Не вскривайте бульбашки на шкірі в місцях опіків. На бульбашки, що самостійно розкрилися можна нанести мазь з антибіотиком (еритроміцінова, тетрациклінова тощо) і зверху покласти стерильну, марлеву серветку. За відсутності серветки можна скористатися чистою прасованою носовою хусткою.

Під час оздоровчого періоду вихованці дошкільного закладу чимало часу  проводять на відкритому повітрі, зокрема на природі – у парках, садах тощо. Саме у цей період зростає активність іксодових кліщів, які в останні роки через інтенсивну урбанізацію все частіше з′являються у паркових зонах. Оскільки кліщі є переносниками небезпечних вірусних хвороб, важливо правильно організувати роботу з дітьми, аби запобігти укусам та попередити можливі захворювання.

Сьогодні небезпека зустріти іксодових кліщів чатує на людей не тільки у дикій природі, але і в паркових зонах, навіть біля дерев у дворах.

Іксодові кліщі живляться кров′ю людей і тварин. Голодні кліщі найактивніші з другої половини квітня до середини липня. Пізніше їхня активність знижується, а ті, які напилися крові, не становлять загрози, адже більше одного разу за сезон не торкаються теплокровних.

Кліщі найбільш агресивні приблизно з 8:00 до 11:00 та з 17:00 до 20:00, а у хмарну погоду – впродовж дня. Вони полюбляють вологу і тепло, погано переносять відкрите сонячне світло і засуху. Отже, на відкритому для сонця просторі зустрічаються дуже рідко.

Іксодові кліщі вловлюють наближення людей за 15-20 м. Вони чіпляються за одяг, коли людина торкається гілок дерев чи кущів або сидить на траві. Потім кліщі проникають на вільні від одягу ділянки тіла.

Кліщі можуть прикріплятися до тіла не лише під час прогулянки, але і через деякий час після неї,залишившись  на одязі та речах. До того ж вони можуть потрапити до приміщення разом з букетами квітів, зібраних у лісі, тваринами тощо.

Іксодові кліщі є переносниками збудників вірусних, риккетсіозних, бактеріальних хвороб людей і тварин. Укуси інфікованих іксодових кліщів можуть спричинити захворювання кліщовим бореліозом (хвороба Лайма), кліщовим енцефалітом, туляремією, ерліхіозом, анаплазмозом тощо.

Укуси іксодових кліщів майже не відчутні завдяки анестезуючій дії їхньої слини. Кліщі можуть пити кров упродовж  4-6 діб, іноді цей період продовжується до 12 діб. Особливо схильні до кровопиття самки. Встановлено, що кліщі здатні випити таку кількість крові, яка у 80-150 разів перевищує масу їхнього тіла.

Присмоктавшись до шкіри, кліщ має вигляд невеликого чорного струпа, тому його складно відразу помітити. Зазвичай дорослих кліщів виявляють через 2-3 дні, коли шкіра на місці укусу червоніє, припухає та свербить. Під час укусу заражених кліщів у рану разом зі слиною потрапляє вірус кліщового енцефаліту. Тому, що пізніше людина виявить зараженого кліща, то інтенсивнішою буде дія вірусу, що потрапив у організм; від цього залежить важкість перебігу захворювання.

Дії вихователів у разі виявлення кліща.

Дітей, що повернулися з прогулянки або активного відпочинку на свіжому повітрі поруч із зеленими насадженнями (деревами, кущами), слід ретельно оглядати на наявність кліщів на одязі та відкритих ділянках шкіри, волосистій частині голови.

Помітивши кліща на одязі. Взутті чи головному уборі або ж на шкірі, якщо він ще не присмоктався, слід обережно зняти кліща. Якщо кліща вдалося зняти неушкодженим і живим, його слід помістити до чистої герметичної ємності та передати до територіальної СЕС. У разі ж якщо кліща було вбито або пошкоджено, його треба спалити.

Помітивши на шкірі кліща, що присмоктався, варто відправити дитину до найближчого травмпункту або видалити кліща самостійно. Видаляючи кліща самостійно, не слід одразу ж відривати його. Так можна відділити його черевце, а кінцівки кліща залишаться глибоко у шкірі, що зумовить нагноєння ранки.

Видалити кліща можна декількома способами. Найзручніше видаляти кліща пінцетом, який слід затискати якомога ближче до хоботка тварини. Потім кліща повільно витягують, повертаючи за годинниковою стрілкою чи розхитуючи з боку в бік.

Також можна спробувати витягнути кліща за допомогою товстої нитки, зробивши петлю з неї та закріпивши між хоботком кліща і шкірою потерпілого. Надалі поступово, без різких рухів видаляти кліща, повертаючи його за годинниковою стрілкою.

Предметом спору є оброблення кліща олією перед видаленням. Деякі лікарі радять насамперед змастити кліща олією, однак не заливати повністю, щоб він не задихнувся. Потім повільно видаляти його пінцетом, розхитуючи з боку у бік. Олія утруднить дихання кліща, через що він послабить хватку.

Видаливши кліща, варто вимити руки з милом, а місце укусу змастити 3%-вим розчином йоду або спиртом.

Випадок укусу кліща слід зафіксувати, записавши точну дату випадку, дані дитини, яку вкусив кліщ. За дитиною необхідно встановити нагляд та протягом двох тижнів вимірювати температуру. У разі появи симптомів, притаманних кліщовому енцефаліту, негайно повідомити лікаря та батьків дитини.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров′я України «Про вдосконалення заходів з профілактики кліщового вірусного енцефаліту в Україні» від 30.08.20005 № 431 санітарно-епідеміологічна станція визначає межі і розміри ділянок, на яких слід проводити протикліщові обробки, черговість та термін їх проведення і здійснює контроль за їх проведенням. Відповідальними за виконання цих заходів і їх фінансування є відомства, об′єднання, організації, в тому числі кооперативні і добровільні товариства, у підпорядкуванні яких знаходяться ділянки території (чи то за характером виробничо-господарської діяльності, чи то за належністю) в природному осередку кліщового енцефаліту.

Люди заражаються вірусом КЕ (кліщового енцефаліту) найчастіше трансмісивним шляхом. Зараження виникає внаслідок укусу інфікованих самок кліщів, період кровосмоктання є тривалим, завдяки чому вони можуть вводити значні дози вірусу. Самці присмоктуються на невеликий термін і тому їх епідеміологічне значення значно менше, хоча відомі випадки захворювань після укусу самців.

 ПАМ′ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

щодо профілактики гострих респіраторних захворювань.

Розпорядок дня.

Дотримання правильного розпорядку дня допоможе підвищити стійкість організму вашої дитини до застуди та грипу. Обов’язковими є проведення ранкової гімнастики, гігієнічних процедур, занять з фізкультури тощо.

Важливим є дотримання санітарно-гігієнічних вимог (чистота, свіже повітря, правильно підібраний одяг дітей удома, на вулиці, заняттях відповідно до погодних умов).

Збалансоване харчування.

Важливим чинником в оздоровленні дітей є оптимально збалансоване харчування. Повноцінний раціон має містити достатню кількість усіх необхідних для організму поживних речовин у правильних пропорціях. Так, надмірне вживання білкових продуктів може стати причиною ексудативного діатезу, а нестача білка спричиняє погіршення стану імунітету (уповільнюється утворення захисних білків – глобулінів). Зловживання їжею з надмірною кількістю вуглеводів і жирів порушує обмін речовин, сприяє появі зайвої ваги, ослаблює імунітет.

Процедури загартування.

Загартування як один з основних засобів профілактики ГРЗ забезпечує стійкість організму до несприятливого впливу фізичних чинників навколишнього середовища – коливань температури, зміни атмосферного тиску тощо. Дозоване використання процедур загартування допомагає активізувати захисні механізми організму. Найпоширенішими пиродними засобами загартування є свіже повітря й вода.

Загартування повітрям.

Загартування повітрям (найчастіше холодним) є дуже розповсюдженим у профілактиці  ГРЗ завдяки стимуляції реакцій імунітету і процесів терморегуляції. У людей, стійких до низьких температур, теплоутворення в організмі проходить інтенсивніше. Поліпшене кровопостачання шкіри зменшує ймовірність виникнення обморожень.

Дієвими засобами загартування повітрям є перебування дітей на свіжому повітрі (не менше 3,5 годин) та повітряні ванни. Прохолодне повітря подразнює нервові закінчення шкіри і слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, стимулюючи підвищення порогу їх чутливості та тренування механізмів терморегуляції. У холодну пору року прогулянки можна поєднувати з рухливими іграми та гімнастичними вправами на свіжому повітрі.

Загартування повітряними ваннами необхідно проводити у приміщенні, завчасно понизивши температуру повітря у ньому до 18-20 градусів С. Перша повітряна ванна має тривати від 3 до 5 хвилин. Час кожної наступної процедури необхідно збільшувати на 3-5 хвилин. Повітряні ванни можна поєднувати  з гігієнічною гімнастикою після сну, дихальними вправами, рухливими іграми, ходінням босоніж по підлозі або килимку, змоченому розчином морської солі, протягом 10 хвилин.

Організовуючи процедури загартування, необхідно враховувати стан здоров′я дітей, створювати позитивну психологічну атмосферу. Наприклад, проводити процедури у формі гри чи з використанням ігрових елементів.

Загартування водою.

Потужним природним засобом загартування є вода. Загартування водою треба починати з розтирання тіла мокрою губкою, фланелевою рукавичкою або рушником. Початкова температура води для розтирання має бути 35-36 градусів С. З кожною наступною процедурою температуру води поступово знижують на 1 градус С, поки вона не досягне 28-30 градусів С. Після проведення загартування необхідно насухо витерти шкіру дитини до легкого почервоніння. Процедура має тривати 1-2 хвилини.

Коли дитина звикне до розтирань водою, почуватиметься комфортно, можна проводити обливання. Процедуру проводять щоденно чи через день упродовж 2-3 хвилин. Температуру води поступово понижують з 34-37 градусів С до 22-23 градусів С. Обливання поліпшує функціональний стан органів, тканин, стимулює апарат фізичної терморегуляції, підвищує резистентність організму.

У профілактиці ГРЗ ефективним є загартування стоп, адже між охолодженням стоп та рефлекторною судинною реакцією слизової оболонки верхніх дихальних шляхів існує залежність. Завдяки рефлекторному звуженню судин відбувається подразнення біологічно активних точок стоп, поліпшення обмінних процесів, укріплення імунної системи організму. Температуру води необхідно поступово знижувати від 35-36 градусів с до 18-20 градусів С. Процедура має тривати 20-30 секунд. Після загартування ноги дитини необхідно ретельно розтерти до легкого почервоніння.

Підвищити резистентність організму допоможе метод контрастного обливання. На початку процедури температура води має бути 36 градусів С, поступово її знижують до 18-28 градусів с, наприкінці процедури знову використовують теплу воду (36 градусів С).

Вживання фіто чаїв.

Ефективним методом профілактики захворювань органів дихання є вживання рослинних чаїв. Таку профілактику доцільно проводити раз на день протягом місяця, особливо в осінньо-зимовий період, коли збільшується загроза застудних захворювань.

Вживати напої з лікарських рослин (фіточаї) рекомендовано за 20 хвилин до приймання їжі. Фіто чаї підвищують захисні функції організму, поліпшують роботу шлунково-кишкового тракту, зменшують запалення.  У період епідемії ГРЗ рекомендовано використовувати відвари трав відхаркувальної та протизапальної дії.

Разом із трав′яними відварами можна вживати кисневі коктейлі, до складу яких можуть входити витяжки шипшини, малини, чорної смородини тощо.

Дієвим засобом профілактики ГРЗ є також полоскання горла після сну настоями лікарських трав (ромашки, шавлії, календули, евкаліпту), часнику (очищує кров, убиває мікроби), розчином солі та йоду.

Дихальна гімнастика.  Підвищити імунітет дитячого організму також допоможе дихальна гімнастика. За допомогою спеціальних вправ діти навчаються правильно дихати через ніс, розвиваючи верхнє, середнє та нижнє дихання. Проводять дихальну гімнастику у другій половині дня.

  ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

«Щодо запобігання захворюваності на грип та інші ГРВЗ»

1.  Під час високого ризику захворювання на ГРВЗ не відвідуйте місця, де можливе велике скупчення людей.
2.  За можливості зведіть до мінімуму поїздки у громадському транспорті (автобуси, тролейбуси, метро тощо).
3.  Остерігайтеся близького контакту з людьми, які мають симптоми грипу або інших ГРВЗ.
4.  Часто мийте руки з милом. Якщо немає такої можливості, використовуйте спеціальні алкогольвмісні засоби для оброблення та знезараження рук.
5.  Не торкайтесь слизових оболонок очей, носа, рота немитими руками.
6.  При чханні та кашлі прикривайте рот одноразовою хустинкою. Забезпечте дитину такими хустинками.
7.  Часто провітрюйте приміщення вдома та на роботі.
8.  Уникайте поцілунків, обіймів, рукостискань тощо.
9.  Не допускайте переохолодження або перегрівання організму.
10.  Змащуйте слизові оболонки носа оксоліновою маззю.
11.  Проводьте щоденне вологе прибирання кімнат.
12.  Організовуйте собі та дитині повноцінне, вітамінізоване харчування з достатньою кількістю природних джерел вітаміну С (свіжі овочі та фрукти) та фітонцидів (часник,       цибуля, імбир тощо).
13.  При погіршенні самопочуття залишайтеся вдома, не займайтеся самолікуванням — викличте лікаря для обстеження та призначення ефективного лікування.
14.  При появі ускладнень захворювання на грип у вас чи вашої дитини не зволікайте. Організуйте госпіталізацію з метою отримання кваліфікованої допомоги.

         Про педикульоз у дітей і дорослих 

ОСОБИСТА ГІГІЄНА ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

У людини ставлення до власного здоров'я формується з дитинства. Велике значення у збереженні та зміцненні здоров'я дитини має гігієнічне навчання та виховання. Це – обов’язок батьків.Особиста гігієна - це догляд за своїм тілом та дотримання його в чистоті. Шкіра захищає тіло людини від хвороб. Коли дитина бігає, стрибає, їй стає жарко і на шкірі з'являються крапельки поту. Крім того, на шкірі є тонкий шар жиру, так званого шкірного сала. Якщо шкіру довго не мити, на ній накопичуються жир і піт, де і затримуються частки пилу. Так, шкіра стає брудною, грубою і перестає захищати тіло.Щоранку діти повинні вмиватися: мити обличчя, руки, шию, вуха. Також необхідно робити це після прогулянок та увечері. Для процедури вмивання варто заздалегідь приготувати рушник і мило, за відсутності крана з водопровідною водою – кувшин або таз. Рушник слід вішати на гачок, а не накидати собі на шию чи плечі, бо на нього підчас умивання потраплятимуть бризки води і він буде мокрим і брудним. Умиватися краще роздягненим до поясу або в трусиках та майці. Спочатку варто гарно вимити руки з милом під струменем води, але в жодному випадку не мити руки в ємності. Руки слід намилювати один-два рази з обох боків та між пальцями, потім добре змити мильну піну та перевірити чистоту нігтів. І лише тоді, уже чистими руками, мити обличчя, вуха та шию. Після вмивання необхідно витертися насухо чистим, сухим рушником, який в кожної дитини має бути особистим. Якщо дитина добре вмивалася, то рушник залишатиметься чистим.Починаючи з чотирьох років, дитина має навчитися самостійно мити обличчя, вуха, верхню частину грудей і руки до ліктів, а з 5-7 – річного віку обтиратися до поясу. Варто допомогти дитині після вмивання гарно розтертися рушником до відчуття приємної теплоти.Перед сном обов’язковим є миття ніг, тому що на них дуже сильно потіє шкіра і накопичується бруд. Якщо не мити ноги щодня, носити брудні шкарпетки, панчохи, то це все сприяє появі попрілостей та натирань, а також може призвести до виникнення грибкових захворювань. Після миття ноги необхідно ретельно витерти рушником, який спеціально призначений для цієї процедури.Неоціненне значення має вечірній душ. Так, водні процедури ввечері мають не лише гігієнічне значення, але й сприяють загартуванню, добре впливають на нервову систему та сприяють швидкому засипанню. Рекомендується старанно мити волосся, тому що на ньому накопичується багато шкірного жиру, бруду і пилу. Обов’язковою є гігієна нігтів на пальцях рук і ніг. Під довгими нігтями, зазвичай, накопичується бруд і видалити його важко, тому раз на тиждень нігті необхідно акуратно підрізати. В жодному випадку не можна гризти нігті!Особливої уваги вимагають руки та їх чистота. Дитині мають пояснити, що руками вона тримає різні предмети: олівці, ручки, книжки, зошити, м'ячі, іграшки; гладить тварин, торкається різних предметів (ручок, ланцюгів, гачків та інших предметів) у туалетних кімнатах. Бруд, часто невидимий, що знаходиться на цих предметах, залишається на пальцях. Якщо брати немитими руками продукти харчування, то бруд потрапляє спочатку до рота, а потім до організму. Тому необхідно мити руки перед їжею, після відвідування туалетної кімнати, після будь-якої іншої діяльності (прибирання кімнати, роботи на присадибній ділянці, гри з тваринами і тому подібне) та перед сном.Дитина має стежити за чистотою зубів і доглядати їх, оскільки стан зубів впливає на здоров'я, настрій, міміку і поведінку людини. Дуже важливо своєчасно розпочати догляд за порожниною рота і зубами дитини. Дитина має чистити зуби вранці і ввечері перед сном.Із раннього віку необхідно привчати дитину користуватися носовою хустинкою. Варто пояснити, що під час кашлю чи чхання з носоглотки виділяється велика кількість мікробів і, якщо не користуватися носовою хустинкою, то разом з бризками відбувається зараження оточуючих. Дитина повинна мати окрему хустинку для носа і окрему хустинку для очей (особливо під час захворювання), щоб уникнути потрапляння інфекції з носа до очей і навпаки.Хустинки мають бути завжди чистими. Змінювати їх необхідно щодня, навіть якщо вони не були використані. Витирати рот, обличчя, перев'язувати подряпину необхідно лише чистою хустинкою.